На порозі осінь, і це вчувається у вечірній прохолоді, — для мене пора для роздумів на нелегкі питання. Тож під чашку теплого чаю я нарешті зважилася написати про один із найскладніших моментів в українському мовленні. Оволодієте ним — вважайте, що підкорили одну з найвищих вершин!
Говоритимемо про дієприкметники. Я довго не наважувалася приступитися до цього, все думала, що занадто складно. Але ось подумала — а чому б і ні? Зрештою все можна пояснити.
Обтяжувати мовознавчими категоріями не буду, натомість дам приклади російською. Чому російською? Бо саме в цьому моменті різниця між нашими мовами просто величезна.
Отже:
Кран, работающий на стройплощадке
Семья, живущая на втором этаже
Женщина, лежащая на дороге, не подавала признаков жизни
Чиновник, действующий в пределах своих полномочий
Бегущая по волнам
Человек, засевающий поле
Поезд, следующий из Киева в Софию
Человек, заведующий этим отделом, сейчас в отпуске
Усі виділені тут слова — дієприкметники. Це така частина мови, що позначає ознаку в дії і є своєрідним гібридом прикметника і дієслова. Дієприкметників є кілька груп, я навела приклади активних і недоконаних — активний, бо дію чинить сам об’єкт, і недоконаний, бо дія не є завершеною.
У російській мові такі дієприкметники (саме активні й недоконані) (російською вони називаються «причастием») дуже активно використовуються.
І саме під впливом російської люди перекладають ці речення так:
Кран, працюючий на будмайданчику
Родина, живуча на другому поверсі
Жінка, лежача на дорозі, не подавала ознак життя
Чиновник, діючий у межах своїх повноважень
Біжуча по хвилях
Людина, засіваюча поле
Потяг, слідуючий із Києва до Софії
Людина, завідуюча цим відділом, зараз у відпустці
ЩО ЗА ЗВІР
Отже:
Кран, работающий на стройплощадке
Семья, живущая на втором этаже
Женщина, лежащая на дороге, не подавала признаков жизни
Чиновник, действующий в пределах своих полномочий
Бегущая по волнам
Человек, засевающий поле
Поезд, следующий из Киева в Софию
Человек, заведующий этим отделом, сейчас в отпуске
Усі виділені тут слова — дієприкметники. Це така частина мови, що позначає ознаку в дії і є своєрідним гібридом прикметника і дієслова. Дієприкметників є кілька груп, я навела приклади активних і недоконаних — активний, бо дію чинить сам об’єкт, і недоконаний, бо дія не є завершеною.
У російській мові такі дієприкметники (саме активні й недоконані) (російською вони називаються «причастием») дуже активно використовуються.
І саме під впливом російської люди перекладають ці речення так:
Кран, працюючий на будмайданчику
Родина, живуча на другому поверсі
Жінка, лежача на дорозі, не подавала ознак життя
Чиновник, діючий у межах своїх повноважень
Біжуча по хвилях
Людина, засіваюча поле
Потяг, слідуючий із Києва до Софії
Людина, завідуюча цим відділом, зараз у відпустці
І це неправильно, адже українській мові не властиві активні дієприкметники
із суфіксом -уч / -юч (ви помітили, що у них однотипні суфікси?).
із суфіксом -уч / -юч (ви помітили, що у них однотипні суфікси?).
А значить, у мовленні не треба утворювати такі форми. Благо, від деяких дієслів їх і не утвориш. Давайте спробуємо: друг насміхається наді мною — насміхаю...чийся? щийся? друг. А спробуймо перекласти репетирующий оркестр — вийде майже напевно репетуючий оркестр… Відчуваєте... підставу?
Залізне правило, яке вас завжди порятує, — передати це все діло підрядним реченням зі що (який, яка, котрий):
Кран, що працює на будмайданчику
Родина, яка живе (мешкає) на другому поверсі
Жінка, що лежала на дорозі, не подавала ознак життя
Чиновник, який діє у межах своїх повноважень
Та, що біжить по хвилях
Людина, котра засіяла поле
Потяг, що йде з Києва до Софії
Людина, яка завідує цим відділом, зараз у відпустці
А як же тоді палючий, колючий, пекучий, квітучий? — спитаєте ви.
А це вже трішки інша історія. Давайте розберемося.
Річ у тім, що частини мови люблять перевтілюватися. Був, наприклад, прикметник, а став… іменником (це називається субстантивація). Наприклад, викликаю швидку допомогу — швидка нарешті приїхала. У першому випадку прикметник, а в другому — іменник!
Такі фокуси витворяли й витворяють і дієприкметники: деякі з них перейшли у… прикметники.
ТО ЩО РОБИТИ?
Залізне правило, яке вас завжди порятує, — передати це все діло підрядним реченням зі що (який, яка, котрий):
Кран, що працює на будмайданчику
Родина, яка живе (мешкає) на другому поверсі
Жінка, що лежала на дорозі, не подавала ознак життя
Чиновник, який діє у межах своїх повноважень
Та, що біжить по хвилях
Людина, котра засіяла поле
Потяг, що йде з Києва до Софії
Людина, яка завідує цим відділом, зараз у відпустці
НЕ ВСЕ ТАК ПРОСТО
А як же тоді палючий, колючий, пекучий, квітучий? — спитаєте ви.
А це вже трішки інша історія. Давайте розберемося.
Річ у тім, що частини мови люблять перевтілюватися. Був, наприклад, прикметник, а став… іменником (це називається субстантивація). Наприклад, викликаю швидку допомогу — швидка нарешті приїхала. У першому випадку прикметник, а в другому — іменник!
Такі фокуси витворяли й витворяють і дієприкметники: деякі з них перейшли у… прикметники.
І от прикметники на -уч /-юч (як оті палючий, колючий, пекучий, квітучий)
в українські мові є!
в українські мові є!
Не люблю колючий шерстяний одяг — не люблю одяг, колючий мене по всьому тілу (тут навіть довелося б змінювати наголос у слові колючий)
Пекучий біль не дає спокою — біль, пекучий мене до глибини душі.
У перших прикладах маємо справу з прикметниками, і там все ок, а от у прикладах після тире маємо неправильне вживання у ролі дієприкметника.
І різниця тут не лише у структурі речення: у прикметників таких може бути зовсім інше значення. Але давайте знову на прикладах.
У нашому відділенні багато лежачих хворих (не ті, які зараз лежать, але можуть встати й піти, а ті, які не можуть ходити взагалі).
Із цієї ж опери — під лежачий камінь вода не тече (не під камінь, що тут лежить, не тече вода, а під нерухомий камінь вода не тече)
Він неймовірно живучий (не той, який неймовірно живе, а той, у якого сильна життєва наснага, жага до життя). (Згадаймо приклад про родину, живучу на другому поверсі, — відчуваєте різницю?)
Але дієприкметники полюбляють переходити не лише у прикметники, а ще й у іменники, особливо в російській мові.
Українській це не властиво, і в такому разі краще вживати іменники.
До прикладу:
Завідуючий — завідувач
Мітингуючий — мітингувальник
Відпочиваючий — відпочивальник
Зустрічаючий — зустрічальник
Поступаючий — абітурієнт, вступник
Критикуючий — критик
Зазиваючий — зазивальник
Виступаючий — виступальник
Атакуючий — атакувальник
Голодуючий — голодувальник (йдеться про форму бойкоту)
Протестуючий — протестувальник (не плутаємо із протестантом, бо може вийти ще той ляп)
Співчуваючий — співчутливець (чудове слово, правда?)
Як бачимо, суфікс -льник зараз у фаворі ;)
Завідуючий — завідувач
Мітингуючий — мітингувальник
Відпочиваючий — відпочивальник
Зустрічаючий — зустрічальник
Поступаючий — абітурієнт, вступник
Критикуючий — критик
Зазиваючий — зазивальник
Виступаючий — виступальник
Атакуючий — атакувальник
Голодуючий — голодувальник (йдеться про форму бойкоту)
Протестуючий — протестувальник (не плутаємо із протестантом, бо може вийти ще той ляп)
Співчуваючий — співчутливець (чудове слово, правда?)
Як бачимо, суфікс -льник зараз у фаворі ;)
Отже, будьте обережними з «учами» і «ючами» — не впевнені,
що зможете доладно вжити це слово, краще замініть!
що зможете доладно вжити це слово, краще замініть!
Коментарі
Дописати коментар