РЕДАКЦІЙНИЙ НАВІГАТОР

Так склалося, що мені доволі часто доводиться працювати з авторами-початківцями, які ніколи не були учасниками редакційного процесу. І для них книговидання — нереальна плутанина, таємниця за сімома печатками, триста тридцять три сосни, в яких вони бояться заблукати. Тож я вирішила перетворити дрімучий сосновий ліс на невеличкий парк у три сосни із вказівниками і навігаторами.
Оскільки час впливає на все, і видавничий алгоритм — не виняток, описую найбільш поширену і максимально повну сучасну схему.

ЕТАП ПЕРШИЙ: РЕДАКТОР

Автор вирішив видати книгу і звернувся у видавництво. Обговорив деталі, фінансові питання і підписав угоду. Ура, видаємо книгу!

• Автор надає видавництву матеріали: вордівський документ (як правило, хоча інколи й досі можуть надати паперовий варіант), ілюстративний ряд (якщо такий передбачено — малюнки, креслення, схеми, діаграми).
• Якщо рукопис не у ворді, а реально рукопис, він переходить до набірника (зараз рідко таке буває, але буває).
• Авторський оригінал (так називається рукопис) переходить до редактора. Нині вже так усталилося, що ми редагуємо у цифровому вигляді. 

УВАГА!

Наполягайте, щоб редактор правив у режимі рецензування!

Так ви бачитимете, що він робить з вашим текстом. Самим також варто освоїти роботу з цим режимом. Це дасть змогу плідно й активно працювати і редактору, і автору в одному документі, не створюючи потреби зводити до купи декілька документів з різними правками.

Будь ласка, не вносьте свої правки у текст без відома редактора!

Порадьтеся з ним, як краще скоординувати вашу роботу,
 щоб усі правки вносилися в один і той самий документ.

• Авторський оригінал після редакторської правки вертається до автора на перегляд. Автор має переглянути правки, узгодити або відхилити, якщо є потреба; відповісти на запитання редактора; доробити / переробити / додати, якщо потрібно.
• Авторський оригінал з правками редактора і автора вертається до редактора. Ще раз продивишись, редактор віддає документ на верстку.

ЕТАП ДРУГИЙ: ДИЗАЙН І ПЕРША ВЕРСТКА

• Дизайнер-верстальник розробляє варіанти оформлення книги (підбирає шрифти для основного тексту і заголовків, формує колонтекст і колонцифри і так далі), показує варіанти автору. Автор обирає, що йому подобається. Якщо не подобається нічого, підказує, що він хотів би. Працюють доти, доки автор не скаже остаточно, що саме таке оформлення книги його влаштовує.
• В узгоджений з автором макет верстальник заверстує авторський оригінал — це перша верстка.

ЕТАП ТРЕТІЙ: УСІ РАЗОМ — ДРУГА ВЕРСТКА

• Перша верстка переходить до редактора на друге читання.
• Верстка з редакторськими правками переходить до автора, знову дивимося, відповідаємо на запитання, узгоджуємо, відхиляємо, додаємо...
• Верстальник вносить правки у верстку — це вже друга верстка.
• Друга верстка переходить до редактора для звірки правок.
• Верстальник знову вносить правки, отримуємо третю верстку, на якій, як правило, і зупиняємося.

ФІНАЛЬНИЙ ЕТАП

• Автор затверджує оригінал-макет до друку.
• Верстальник передає на типографію оригінал-макет.

Алгоритм для обкладинки фактично такий самий, як і для текстового блоку, просто все відбувається швидше.

Залежно від складності видання, кількість читань і звірки правок може збільшуватися, допоки редактор не скаже, що все ОК, здаємо! Інколи буває і таке, що після верстки до роботи долучаються технічний редактор і коректор. На жаль, коли мова йде про приватні замовлення, таке трапляється рідко, адже робота кожного учасника фактично збільшує вартість книги. 

Саме тому нині на перший план виходить висока кваліфікація
й навіть універсальність редактора і верстальника —
доволі часто працюють над книгою лише вони (у моєму випадку — лише я).

Ось так коротко про процес, який, звісно, у кожному проєкті змінюється в деталях, проте залишається в основі таким самим.