УСЕ НА СВІТІ ХІМІЯ — НАВІТЬ ЛЮБОВ

Просто чарівна кружка із сайта https://fedchishina-art.com.ua/

Ви часто задумуєтеся над тим, як у нинішньому світі важко жити? Знайти натуральні продукти, побутову хімію, косметику? Що ж, тоді welcome до величезної спільноти прихильників натуралістичної помилки. Суть її у тому, що ми вважаємо все природне — корисним (натуральним), а все, що створила людина, — шкідливим (ненатуральним). Але якщо подумати, то кір, як і чума, бруцельоз, ботулізм, сифіліс —  дуже натуральні, от тільки навряд чи корисні.
Таких фокусів наша свідомість викидає чимало, когнітивні упередження — постійна складова нашого мислення.
Але повернемся до натуральності. Якщо вам зрозумілий панічний вислів ЦЕЖХІМІЯ! — читайте далі.

ТАКИ СПРАВДІ УСЕХІМІЯ

Думаю, у шкільному курсі хімії ми б мали вивчати закон сталості складу. Річ у тім, що я його не пам’ятала, у житті ніяк застосувати не могла, а осягнула його простоту і важливість років після 35 (самотужки — це одна з причин, чому я обома руками «за» реформування освітньої системи: знань багато, а застосувати їх не виходить). Так от, навіщо нам розуміння цього закону. А ось навіщо:

властивості речовини залежать від складу (будови молекули),
а не від способу її отримання.

На простому побутовому рівні: абсолютно неважливо, яким способом ми отримали молекулу (взяли у природі чи синтезували самі), — головне, щоб це була саме та молекула, бо зміни її хоч трохи — і це вже інша речовина з іншими властивостями. 

А значить, натуральний ванілін, отриманий із плодів орхідейних ліан Vanilla planifolia i Vanilla pompona, нічим не відрізняється від синтезованого промисловим шляхом. І те, й інше — 3-метокси-4-оксибензальдегід (перепрошую за такі високі категорії).

Лимонна кислота, яку так полюбляють господині за її натуральність, лише до середини ХІХ століття добувалася власне із лимонів, а потім її змогли виробляти промислово. Тож ми нині користуємося «цежхімією», вірячи в те, що це натурально. Яка іронія!

Бензоат натрію, консервант, легендарне жахіття під кодом Е211, природа «поклала», наприклад, у журавлину в такій кількості, що не зрівняється жодна ковбаса й консерви.

А глутамат натрію, Е621, є невід’ємною складовою усіх м’ясних страв, та й помідорів, до прикладу, і людство лише віднедавна навчилося його синтезувати. І хоча й природний, і синтетичний — це той самий натрій-2-амінопентандиоат (фух, спробуй прочитай), ми вважаємо синтетичний шкідливим, а природний... Та ми просто не знаємо, що він по своїй суті створений природою.

І таких прикладів можна наводити безліч, але до чого я це все веду.

У світі немає нехімії. Все, що є, — це стовідсоткова хімія: 

людина, живі організми, рослини, їжа... Список можна продовжувати безкінечно.

А наше «цежхімія» — лише результат низьких знань,
відсутності критичного мислення і... страху.

ЦЕЖХІМІЯ У МАЛЮНКАХ

Аби на звичних нам натуральних продуктах були етикетки зі складом, ми б жахнулися (клікайте, щоб краще читалося):

Для фінального висновку: все, що використовує нині людина у харчовій промисловості, вона «підгледіла» у природи — це і барвники, і консерванти,
і емульгатори, і ароматизатори, і підсилювач смаку.
Властивості їх аналогічні природним, а використання — строго нормоване,
тож насправді шашличок на природі може бути значно страшнішим,
ніж магазинна ковбаса...