КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ: НІ РУСИЗМАМ!

ВАЖЛИВІШЕ ЗА НАЙКРАЩІ АКСЕСУАРИ 

Зіпсувати враження про себе — просто! Опануй суржик — і тобі не допоможуть жодні найкращі аксесуари! І не варто недооцінювати своє мовлення. Будь певен: варто тобі лишень заговорити, ти скажеш про себе значно більше, ніж сам хотів би.
Звісно, у колі рідних, у дружній тусівці людей, які виросли в одному регіоні (а суржик дуже добре характеризує саме регіональність нашого походження) ця мовна мішанина ні в кого не викличе подиву. Адже усі звикли, що той руденький веселун — Сірожа. Він і сам сприймає це цілком нормально! Проте коли Сірожа захоче влаштуватися на роботу в солідну фірму, то хто зна, чи візьмуть його туди на серйозну посаду, навіть якщо він матиме для цього знання, уміння і досвід. Адже кар’єрне зростання завжди пов’язане з тим, як ми вміємо себе подати, як спілкуємося з іншими, яке враження на людей справляємо.

Чітке, правильне мовлення стане великим плюсом, а то й необхідністю для менеджерів, тренерів, ведучих і дикторів, психологів, вихователів, вчителів, викладачів, прессекретарів, дипломатів, перекладачів, політиків, консультантів...

ОСЬ ЯКЕ ТИ, ПІВНІЧНЕ СЯЙВО... 

Власне, суржик — це мішанина двох або більше мов. Який він, суржик, у нас, в Україні? Найбільш поширений варіант — це, звісно, суміш української та російської мов. Проте на заході й південному-заході країни мішанина може бути значно різнобарвнішою, ніж у центральних та східних регіонах, адже там стільки сусідів! Поляки, угорці, румуни... Ми зупинимося на суміші української та російської мов, оскільки це питання для нас найбільш актуальне.

Але перед тим, як розпочати війну із суржиком, хочу зазначити ось що: побутує у нас наївна переконаність у тому, що саме українська мова під впливом російської зазнає деформацій, а от російськомовні наші громадяни — вони російською ого-го як прекрасно розмовляють! Насправді це ілюзія. Бо й російська на теренах України зазнає деформацій під впливом української. Тож сам суржик є результатом незнання обох мов, а не лише однієї з них. І російськомовним українцям слід не менше працювати над своєю російською, ніж україномовним — над українською. Згадаймо хоча б наш невикорінний звук г, який в російській мові є лише у слові Бог...

За глибиною і підступністю я б виділила три рівні суржику.

Перший — такий собі нехитрий. Сюди віднесемо чужомовні одиниці, які використовуємо або неадаптованими, або ж трішки підганяємо під особливості рідної мови.

Другий рівень — слова, які так добре адаптувалися у мові, що звучать цілком природно, от тільки таких слів у нашому словнику або немає, або ж на них є питомо українські відповідники...

Третій рівень — найпідступніший. Це словосполуки, які утворилися калькуванням (копіюванням) з російської.

РІВЕНЬ ПЕРШИЙ, або КАНЄШНО ВСЬО ПОНЯТНО 

Усі ми постійно вживаємо у мовленні російські слова, але не задумуємося над цим. З дитинства випрацювана українська вимова вимагає від нас певної фонетичної адаптації цих слів, тож виходять справді вбивчі покручі. Читаємо і згадуємо, як часто ми вимовляємо:

• Канєшно замість звісно
• Понятно замість зрозуміло; понімаєш замість розумієш; непонятливий замість нетямущий
• Да замість так
• Нє замість ні (тут ми беремо російське нет, але за аналогією з українським ні, у якому немає кінцевої приголосної, утворюємо нє)
• Всьо замість все
• Шо лі замість чи що
• Вообщє (вообщє-то) замість взагалі (взагалі-то)
• Вроді замість начебто
• Разніца замість різниця
• Красівий замість красивий, гарний
• Тіп замість тип
• Вмєсто замість... замість...

Корисно буде поспостерігати за собою і поповнити список своїх мовних «перлин», щоб усвідомлено й поступово з ними боротися.

РІВЕНЬ ДРУГИЙ, або СТАКАН СТІРАЛЬНОГО ПОРОШКУ 

Під впливом російської ми перейняли багато слів, на які в українській є свої питомо українські відповідники, проте чомусь вони зійшли зі сцени і вживаються рідко. Натомість маємо доволі непогано адаптовані чужі слова, частину з яких взагалі дуже важко ідентифікувати. Подаю перелік часто вживаних слів, на які маємо або більш «українські» відповідники, або ж єдиний можливий український варіант.

Отже, одяг, взуття та аксесуари: 

• босоножки — босоніжки
• ботінки — черевики
• вітровка — вітрівка
• воротнік — комір
• галстук — краватка
• зонтік — парасолька 
• кошельок — гаманець
• кросовки — кросівки 
• носки — шкарпетки 
• перчатки — рукавички 
• рубашка — сорочка 
• сапожки — чобітки
• світер — светр
• чулки — панчохи 

Те, що завжди є у домашньому господарстві або оточує нас

• вилка — виделка
• гвоздь — цвях, гвіздок 
• зажигалка — запальничка
• занавєска — занавіска, фіранка
• ковьор — килим
• кусок — шматок
• лєстнічна площадка — сходовий майданчик
• одіяло — ковдра
• полотенце — рушник
• підодіяльник — підковдра
• простиня — простирадло
• сахар (сахарний діабет) — цукор (цукровий діабет)
• спічки — сірники
• стакан — склянка
• стірати — прати
• стіральний порошок — пральний порошок
• утюг — праска
• форточка — кватирка

Трохи всього різного

• котеня — кошеня
• клубніка, брусніка, черніка, земляніка — полуниця, брусниця, чорниця, суниця
• міроприємства — заходи
• м’ягкий — м’який
• накінець — нарешті, зрештою
• остановка — зупинка
• протиріччя — суперечність
• роддом, роди — пологи, пологовий будинок
• фамілія, ім’я, по батькові — прізвище, ім’я, по батькові
• хватить — досить, достатньо, вистачить
• шуткувати — жартувати
• шо попало — казна­що, хтозна-що, бозна­що

Дієприкметники

• відпочиваючий — відпочивальник
• діючий — чинний
• завідуючий — завідувач
• командуючий — командувач
• оточуючий — навколишній, довколишній,
• поступаючий — вступник
• працюючий — працівник
• приваблюючий — привабливий, принадний 
• проживаючий — мешканець
• слідуючий — наступний, такий
• учбовий — навчальний

РІВЕНЬ ТРЕТІЙ, або НЕ СТІЙ НА ПРОТЯЗІ ВІД НІЧОГО РОБИТИ! 

Сюди віднесемо кальковані з російської мови словосполуки. Можливо, їх логіка не завжди зрозуміла, тож ці структури краще просто запам’ятати. Річ у тім, що в кожній мові є своя внутрішня логіка, свій спосіб передавати певні поняття. Тож слова начебто усі правильні, але біда в тому, що таке сполучення слів нехарактерне для мови, утворилося штучно, коли перекладали з російської. Тож читаємо уважно:

Неправильно — правильно

• в силу чогось — з огляду на щось
• вантаж обов’язків — тягар обов’язків
• від нічого робити — знічев’я
• віддавати перевагу — надавати перевагу
• відповідно з (чим?) — відповідно до (чого?)
• вступати в шлюб — брати шлюб, одружуватися
• давати добро — давати згоду, схвалювати, підтримувати, погоджуватися
• жив-­був — жив собі
• задаватися метою — ставити собі за мету
• заключати в дужки — брати в дужки
• залишати в спокої — давати спокій
• згідно (чого?) — згідно з (чим?)
• знищувати на корені — знищувати на пні
• кидатися в очі — впадати у вічі
• лід зрушився — крига скресла
• на протязі (аналог до російського на протяжении) — протягом, упродовж (на протязі перекладається як на сквозняке)
• наносити удар — завдавати удару
• отримати досвід — набути досвіду
• отримати освіту — здобути освіту
• під відкритим небом — просто неба
• підводити підсумки — підбивати підсумки
• по-моєму (як вставна конструкція) — як на мене (як на мене, ідея хороша, але буде по-моєму)
• правий (рос. ты прав) — твоя правда, маєш рацію
• приймати участь — брати участь
• прийняти міри — вжити заходів
• приходити до висновку — дійти висновку
• продовження слідує — далі буде
• слідуючим чином — так
• ставати у нагоді — ставати у пригоді
• ставити у відомість — доводити до відома
• у великій мірі — великою, значною мірою
• у першу чергу — насамперед, передусім, передовсім
• усе добре — усе гаразд
• являти собою — бути, ставати, становити
• як би не так! — аж ніяк! де там! овва!
• як би там не було! — хай там що!

Ось такий доволі короткий перелік, звісно, аж ніяк не вичерпний,
але вже й цього може бути достатньо для перших кроків!